Вечір...Осінь...І думки,-
Десь летять за обрій,
Де тополі й ясени,
Знов колишуть спокій.
Надвечір"я...Час думок.
Солов"їв не чути...
Десь у вирій подались,
З мрією вернутись.
Так людина-все літа,
У думках й бажанні.
Ну ,а крил нема...Нема!
В мріях лиш й в коханні.
Мрії ті-летять у вись.
Мабуть,збудуться колись,
Хоч людина крил не має,
В мріях й снах ,таки,-літає...
25.09.2020р. І.І.ПИЛИПІВ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889725
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2020
автор: oskar