Шістнадцять літ ( Івану Єдуардовичу Гаврилюку)

 Внуку  Гаврилюку  Івану  Єдуардовичу  
до  16-річчя  з  дня  народження:


Шістнадцять  літ,  а  вже  немало
Побачити  прийшлось  тобі:
Втікали  звідти,  де  стріляли
Й  земля  здригалась  у  вогні.  

Чужі  вокзали  й  залізниця,
І  нескінченна  колія.  
Повзе  цей  поїзд,  хоча  й  мчиться,  
Обабіч  -  села  і  міста.  

Стоять  зруйновані  будинки,  
Деінде  і  вогонь  горить.  
Розкидані  навкруг  пожитки
І  людям  неможливо  жить.  

Хоч  зрозуміти  було  важко
Все  те,  що  діялось  навкруг.
Тобі,  насправді,  було  страшно,  
Не  знав:  хто  -  ворог,  а  хто    -  друг.  

Позаду  смуток  дитбудинку,  
І    радість  у  новій  сім’ї.
Там  на  стіні  твої  картинки
І  м’яч  чекає  у  дворі.      

А  поряд  братики  і  мама,  
В  безпеці  ви  –  це  головне.  
І  стежечка  веде  незрима  
В  незвідане  життя  нове.  

І  ось  сьогодні  вже  шістнадцять,
Вже  скоро  й  школу  закінчи́ш.
Ой,  як  роки  ці  швидко  мчаться!
Куди  ж  ти,  час,  спішиш,  лети́ш?!  

Тож  побажаєм  підростати,
Здоров’я  мати,  сильний  дух,  
Мужніти,  сили  набиратись
І    хай  все  радує  навкруг.  

Нехай  твоя  життєва  стежка
Не  знає  смутку  і  біди,  
А  вишита  по  ній  мережка
 Дарує  світлі  кольори.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889603
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2020
автор: Ольга Калина