Я дітей своїх молила,
Я під серцем їх носила
На весні синів родила.
В Бога долю їм просила.
Щоб сини мої росли
Доброту у світ несли.
Щоб любили працювати
Рідну землю захищати
Я ночами недоспала,
Годувала, пеленала
З татом на руках носили
Кашу, супчики варили.
Сини наші підростають,
Перше слово вимовляють
Перший крок в життя ступають
Маму й тата обіймають.
В школу піде старшенький,
А в садочок меншенький.
Будем разом всі навчатись,
Веселитись та сміятись
Будем дружно, мирно жити
Світ навколишній любити
Будуть діти підростати
В господарстві помагати
А коли їм прийде час
Підуть в світ вони від нас
Я за них молитись буду
Виглядатиму повсюду.
Буде в кожного родина,
Буде в кожного дитина.
В гості будуть приїжджати
Нас з коханим звеселяти.
А коли мене не стане
Я залишуся віршами,
А любов моя, сини, до вас
Буде захистом весь час.
Надія Гуржій
17,05,2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889364
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2020
автор: Надія Гуржій(Свинар)