За річкою в долині
тополенька росте.
Купили в магазині
їй платтячко просте.
Хоч вітер гне, голубить,
але дівча ясне
нікого ще не любить,
нікого не кляне.
Голівку темно-русу
все хилить до землі,
де ходять білі гуси,
великі і малі.
А вітер все пустує
і шепче не просте,
тополенька ж не чує,
тополенька росте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2020
автор: Рясна Морва