Скільки, доню, хочеш за гниле?
Бог, ти чуєш? Що ж тоді не плачеш?
Пошепки дрібну рахує здачу,
Безпорадна, як дитя мале...
Сумка у руці стара тремтить,
І тремтить старечий голос тихий...
Бог, ти бачиш? Скажеш, це не лихо,
Гаманець дірявий і пустий?
Спину вік, як дерево зігнув,
В окулярах мовчазне прохання...
Бог, чи милосердне це вмирання?
Хай і за провину чи вину?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889134
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2020
автор: Анна Шульке