На тихій воді ясночола та горда німфея* –
Краса непорочна… така, що на серці сум’яття.
Вразлива наяда, спокуслива, дивна Лілея –
Любов невзаємна порвала їй душу на шмаття…
Милуються зорі, навіки закохані в неї…
Геракл - у душі. Чи на щастя, а чи на прокляття?
На тихій воді ясночола та горда німфея –
Краса непорочна… така, що на серці сум’яття.
Коли ж зрозуміла красуня, що стала трофеєм,
Заклякла навіки купавою, білим лататтям.
Принада русальна, немов нареченої плаття.
Любов невзаємна дісталась свого апогею –
На тихій воді ясночола та горда німфея…
*Німфея - це латаття біле, водяна лілія, водяний лопух, збаночки, листоплуг, ломич, лопатник, русальний квіт, умич білий, купава — багаторічна водяна трав'яниста кореневищна рослина родини лататтєвих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2020
автор: Білоозерянська Чайка