[b][i]Чалапала осінь... Неквапно, поважно, несміло,
Немов її звали, а та не бажала іти.
Так, ніби вже вкотре її на гостину просили,
Та, вибачте - "справи" і пані не встигне прийти.
Не квапилась осінь... І ми підганяти не сміли.
Вона не готова пришвидшити зустрічі мить,
То хай дозріває, щоб ми, дочекавшись, зраділи,
Щоб літа останній ковточок натхненно допить.
[/i][/b]
Ілюстрація: "Серпень" Юрій Нагулко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2020
автор: Vita V-D