У світі зумівських чи гуглівських розмов,
Фейсбучних інтернетівських блукань,
Втрачається не раз одна з основ –
Тепло розлук, тепло наших чекань ….
Здається лиш, що світ зміцнів, здруживсь,
Що відстані тепер міраж, ніщо,
Лиш мить і ти у рідний світ включивсь,
Без хвиль і хмар за транспортним бортом …
Чекай, відчуй, щось тут тепер не так,
І надто просто зустріч і розлука,
Застив, закляк жаданий ще літак,
Щось пропада …. Закралась в серце скука …
Щось надто просто те, що так жадав.
І поруч – лиш ілюзія, омана.
Так крейдою колись асфальт списав.
Ти була справжня. Стала віртуальна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2020
автор: Дружня рука