Ангели на крилах не літають.
Вони по-середині,
десь між тими, що все знають
і тими,
що для них закони пишуть і приймають.
Ангели нічого ні від кого
не чекають,
нікому не вірять
надіються на себе,
час бережуть-
ящик не втикають.
Це не раби страхів-
не бояться наслідків,
за життя своє самі відповідають.
Що люди скажуть?
-в людей своє життя,
хай реалізують свої мрії-
думають,
не ліняться,
відмовки не шукають,
а не-обмануті собою,
із заздрощів-мої вбивають.
Раніше людьми вони були,
але знайшли,те що шукали,
любов живе в їхніх серцях-
усмішкою двері відкривали.
Так мало,
ангелів цих на Землі,
впізнати можна-
в них очі мудрі і сумні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2020
автор: Джон Голт