Не твоя я тепер, не твоя…
Продирявів човен сімейний…
Не тобі звучить пісня моя
І твоя тепер – не для мене…
Не твоя я тепер, не твоя…
Дотик губ твоїх, рук – буденні.
Навіть пісня в саду солов’я
Теж лунає вже не для мене…
Не твоя я тепер, не твоя…
Не магнітить мене твій погляд…
Жито вилягло у полях
Й нас дві стежки ведуть… не поряд…
Не твоя я тепер, не твоя…
Нас вина в цім, чи вирок долі?
Душу сум мою застеля,
Та не хоче мене неволить.
22.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2020
автор: Ганна Верес