Надворі так тихо вечоріло,
Ми удвох сиділи над Дніпром.
Сонце за Печерські гори сіло,
Посвітивши лагідно чолом
Я дивився ніжно в твої очі
І ловив крізь них свої думки,
Що ці очі бачити щоночі
Я хотів би нині й навіки
У грудях моїх палахкотіло,
Хоч давно нікого не кохав…
Так злетіти в небо закортіло -
Погляд твій мене заколиcав
Теплий вечір й шум дерев над нами
Нас в свої обійми загортав,
І пісень ліричними рядками,
Я тобі про почуття cказав
Хвилі перегукувались з небом,
І палали київські вогні,
І нікого в світі, окрім тебе,
Не було для мене у тім дні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888341
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2020
автор: Володимир Мілянчук