Нам би

Нам  не  купити  спокуту  за  гроші,
То  ж  в  безгрошів'ї  читаєм  молитву,
Нам  би  від  страху  облегшити  ноші,
Виграти  з  пеклом  нерівну  сю  битву.

Знов  народитись,  згорівши  дощенту,
Шлях  віднайти  повз  бескеття,  повз  прірву,
Бути  в  подіях,  в  основі  —  фрагментом
Часу,  що  йде  напролом,  через  вирву…

Нам  би  прокинутись  з  сну  вікового,
Скинути  тих,  хто  нам  бреше  так  вміло.
В  нас  є  своє  —  не  потрібно  чужого.
В  серці  від  болю  усе  заніміло….

Долю    б  змінити  і  шлях  той  терновий,
Крила  розправити,  біль  відпустити,
Хай  наш  світанок  не  буде  багровим.
Боже,  дай  вдачу  нам  Щастя  хрестити.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2020
автор: Валерія19