Богословіє Духа. Поема

           Богословіє  Духа  
           Поема


                                                   Слову-Богу  в  любові  
                                                   станцьовується  і  присвячується


1

Для  чого  я  небо
обійму  і  радію?
Невмістиме  вміщу  і  надіюсь
на  Нього  надіюсь
на  себе  я  не  надіюсь


Нараз  відпадають
в  свою  думку...
що  таке  релігія?
жаби  кумкають...


Христа  не  вибовкують...
Христа  являють.
Перешарпуються  інтелектуалізмом
з  потоку  в  сіті  свої  відпадають...
жаби  покумкують
                                                 а  з  мене  —
Христос  випирає...


2

і  хотів  Ти  щось  говорити?
да!  —  думати!
да!  —  їздити!!
вище  літати!!
дихати,  жити  —  творити!!!!
о,  ризикуєш  Ти
Ти  дав  мені  говорити!
                                     і  зговорити!
чуємо?  ангелів
чуєм?
навіть  бандитів


ну  Ти!  ризикуєш  вже  дуже
       ставши  в  мені  говорити!..


А  натомість?
повість:
Пташки  літають
пташки  —  співають
Як  же  ми  в  небі  любимось!
любимось  —  аж  небо
             пташок  обнімає!


І  що  чекати  —  як  Ти  —  Нелінійний!
музи  —  й  поезія
музи  —  да  й  музика!
музи  —  дітки  маленькі
                                 в  картузиках
й  рвуться  в  небо!
без  ліні!
музи  —  Уітмен  іде  до  відомих
                                                                     жінок
трохи  свободи  —
й  дороги
дороги  —  під  небом
білі  —  під  голубим
і  креслять  опінії!
ну  Ти  й  свободний!
а  ще  і  Нелінійний...


3

тут  я  мислителів  запросто  і  позбиваю
з  точки
із  мертвої
з  ступи!  ну  Ти!
я  зіб’ю  —  Ти  приступиш!
танці!
і  Духа  святих  обирають
танці!  —  танцюють
і  я  їх  скидаю  до  раю
(що  лиш  тут  мертвість  і  не  позбиває?)
і  танцюють  —  і  вже  не  вмирають
до  раю!
да!  богословіє  —  скучно
без  мене  скучно
Давид  танцює,  я  теж  танцюю
й    в  с  е    танцює!  —  Богу  працює!
і  науки?
і  науки  —  також  туди


ми  потанцюємо  —  да!  пританцюють
ми  їх  з  Тобою
                                       обручимо
ну  я  весь  —  в  хахіт!  і  я  —  без  ліні
Ти  всміхаєшся  —  Ти  легший
         бо  Ти  Нелінійний...

08.09.2020,
Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович