Ой ізрання козаченьки на чаєчку сіли

Ой  ізрання  козаченьки  на  чаєчку  сіли,
Бо,  ще  вчора  козаченьки  шабельки  гострили
То  засяй  же,  Мати-шабля,  Не  сумуй  дівчино.
Бо  іти  в  похід  прийшла  Велика  година!
Розправ  крила,  вільна  воле,  розірви  кайдани
Душі  пращурів  повстаньте,  славні  отамани!
З  нами  буде  Сірко  Йван,  Гордієнко  брате,
Хмель  ,  Мазепа  ще  й  Богун
Щоб  збудити  Мати
ЩОб  баригам  не  було  спокою  й  уночі
Щоби  мами  не  ридали,  щоб  очі  дівочі
Заясніли.
.
Ой  летіла  зрання  чайка,  чаєчка  Дніпрова
А  над  нею  птаха  Слава  ще  й  Тараса  слово
Вирував  Дніпро,  ревів,  рвав  хрести-кайдани
На  могилах  у  степу  встали  отамани.
Встали..  страшно  аж  було  від  того  що  встало
Бо  то  військо  відчайдухів,  кажете  їх  мало?
Кажете  ,  що  не  верне  Славу  Україна?
Що  кайдани  одягли  на  неньку  і  сина?
Що  кохання  сплюндрували  під  свою  халяву?
Та  ще  буде  Вам  наука,  а  Вкраїні  -Слава!
Анфіса  Букреєва-Стефко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2020
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)