Поема-стиснена форма...
Пресвятій Тройці
і Пресвятій Богородиці
в трепетанні ж
присвячую... я
Три звірі — три народи
душать!
Вважаєте що
звірі — відлетять як авіатори...
Рятуйте трьох диктаторів!
Лікуйте їхні душі —
спасете свої душі!
З них наймолодший — не почув —
рідної матері,
Без крил благословіння —
земне вдушить:
вузли століть — затягуються,
спасайтесь, три диктатори!
Лікуйте свої душі —
спасайте — чиїсь душі...
Жоден з них не з Богоматір’ю:
це — в сліпоті неведення і
в низьке випадковість
шпринцуйте їх словами — бо
вони слизькі,
правдивими словами —
із правдивими фіксаторами,
шпринцуйте, хто дурніший, емульгаторами,
лікуйте примусово і тіла —
але спасайте й душі —
чума і covid!
і боязливенькі аматорчики
й церковнії аматорчики — вже боязливі!
і так задушливо!!
Слова мені! Христе!!! мені
душно,
Слове! та прорвися!
скрізь — задуха! мені тісно й душно!! —
2
Сонце Правди! — озовися!
Звірів три — та
чума на ваші три доми і covid!
і на морі — і на суші!
і ще й в небі
і «мікроби,
їх історія вже не згадає»
пробі!
в низьке
в низьке випадають —
в випадковість
все до низу — пробивають...
а чума на ваші голови — і covid
й спека!
на ваші ж голови —
на випадкові
і брехня і covid!!
3
Я дивлюся.
І в життя і в Небо я...
і якщо Їй помолюся —
троє в плавках
заідете в Київ
все ще можливо
03.09.2020,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887796
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович