[b][i]В пакетики по триста грам любові
Закину в морозилку - хай лежить.
Ще джем зварю - в нім роси світанкові
І неба неосяжного блакить.
Сушитиму все літо полонини,
Галявини з лугами, щоби пить
По краплі світло з кожної рослини.
Зимове чаювання - літа мить...
Додам у чай із найсмачнішим медом
Серпневих зорепадів - хай яснить
Вечірнім і яскравим літнім небом,
Аж до тепла у склянці мерехтить.
Спечу до чаю хліб з полів квітучих -
Із зернят, в котрих сонце взимку спить
І з маківок додам перлин сипучих,
Щоб в тепле літо двері одчинить.
P.S.
Як га́ряче - любов'ю з морозилки
Те чаювання можна остудить.
[/i][/b]
Картинка з Pinterest
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2020
автор: Vita V-D