Воно, як плющ, довкола серця в’ється,
Міцнить коріння в грудях день при дні.
Об край душі, мов хвиля в бурю, б’ється
І спокій рве на часточки дрібні.
Шумить, вирує, розпирає ребра,
Стрибає, як тренований дельфін.
І барвне, й чорно-біле, наче зебра,
Як мед, солодке і гірке, як хрін.
Тече нестримним у душі потоком.
Пече із тіста мрії калачі.
Воно, як сонце, - гріє теплим оком!
Воно, як місяць, - сяє уночі!
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)