Між зеленого листя уже є й багряне,
Хоч надворі ще спека серпнева,
Це вже осені кроки легкі відчуваєм,
Наближається та королева.
Із кленового листя вінок, мов корону
Одягає собі на голівку
Та кораблики жовті пускає на воду
Із листочків верби та берізки.
А черешні у коси насипле рубіну,
Підбадьорить осику тремтячу,
Скрізь яскравим вогнем запалають жоржини
Та дощем сива хмарка заплаче.
Скільки сказано слів та чудових присвят,
Скільки пишуть про неї і досі,
Бо на творчість завжди буде нас надихать
Ця майстерна художниця Осінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887274
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський