Взір листя берези мов бісером по оксамиту
Панує мускатна із нотою травною тиша.
Сусальна оздоба рятує спекоту розлиту.
Серпневої ночі, як тема нового фетиша.
Я лину в таємні думки, де є місячне сяйво.
Де зорі шепочуть, і мають до сили проходи.
Просити у них повернути себе було б зайво.
Втішайся, бо так швидкоплинна та мить насолоди.
Бо завтра тобі захрипить невблаганний будильник.
І вранішній рейвах * нові молитви подарує.
Годинників і прохідних ти довічний невільник.
Отямся! Омана серпнева, то спека блефує.
*Метушня
Оксана Самохліб 2020р.@Kseni Berkeli
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887237
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2020
автор: Ksenia Samohleb