Мов дві обручки, дві зорі горять,
У центрі всесвіту зависли, а не збоку,
Своє кохання вийшли зустрічать
І слухали його ледь чутні кроки.
Дивився світ на це і милувавсь,
Чекаючи на зустріч довгождану.
Зібрала всі несказані слова
Ще одна зірочка і раптом… заридала…
Адже трикутник: він, вона і… він –
Нікому не приніс ніколи щастя.
Життя для двох лиш простеля сувій,
Й одне для двох вготоване причастя.
25.08.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2020
автор: Ганна Верес