В мені мабуть вся річ
Я знов іду до тебе
Нервово стогне ніч
І осягнути треба
Що тисяча очей
У зоряного неба
І тисяча зіниць
І безліч блискавиць.
Повільно час летить
Ти знов чекаєш ночі
І знов душа тремтить
І знов вона тріпоче.
Та тільки час мине
Невинними руками
Обнімеш знов мене
Немов би пелюстками
І тільки ніч прийде
Ти поцілуєш ніжно
І тіло упаде
На простинь білосніжну.
І непотрібна річ
Загадувать бажання
Чи буде наша ніч
Увінчана коханням.
Парище
2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2020
автор: Мартинюк Надвірнянський