Понад усе люблю весну в зимову пору,
таємний спокій моря в найсильніший шторм.
Люблю життя, коли в душі неспокій,
і сонце, коли ніч бере під свій покров.
У спілкуванні понад все люблю самотність,
безмовну тишу в криках й метушні.
У каламуті так люблю прозорість,
а в людях - Бога з висоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2020
автор: Мар'яна Сеньків