Без квітів не зумію існувати,
Без квітів літо - курява німа,
Без квітів жити - прозою писати,
Без них не прийде радісна весна.
І навіть осінь - жінка одинока,
Вдягне спідницю квітчану із айстр,
Їй стане не самотньо, а високо,
Вона станцює свій осінній вальс.
Тому і літо все не вицвітає,
Лишає трохи цвіту восени...
Жоржини квітнуть зоряний розмаєм,
Коли стоять в зажурі ясени.
GG2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2020
автор: Галина Ганчук