[i](Осінні вітрила)[/i]
Вітрила жовті розпустила
і попливла удалечінь
твоя уява ніжнокрила,
твоїх думок безмежна синь…
Уже полинуло у осінь
весни твоє серцебиття.
Життя хай забілило коси,
та не зів‘яли почуття…
Осінні розпустила крила
і піднялася до небес –
ти часу плинність покорила,
увіковічнила себе!
27.08.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2020
автор: Олександр Мачула