Нас розлучає час і мла

На  небі  сяє  багато  ясних  і  світлих  зірок.
У  кожної  людини  своя,  як  не  даремний  крок...
З  далеких  далей  відкликається  нам  синє  небо.
В  диханні  спалахають  зірки  і  зовуть  до  себе.

Краса  на  диво  вночі.  Нас  розлучає  час  і  мла.
Зірок  сяє  стільки,  скільки  людей  живе  на  Землі.
Народжується    дитя  -  засвічується  нова  зоря,
А  помирає  людина  -  гасне,  "падає  в  моря".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2020
автор: Маг Грінчук