Напийся осені з земних терпких долонь -
Такої, свіжої, ще зовсім молодої
І хай не гріх... в душі горить вогонь,
У зреченої втіхи - польової.
Засмаглої знесиленим дощем,
Забутої розбещеним серпанком,
Крижана повінь - прототипом щем,
Смарагдовим сонливим тихим ранком.
Напийся осені, хай диво защемить,
Забуті втіхи милозвучних дивних вражень,
В сувої одягнеться вся блакить -
На мить торкне магічних відображень.
Напийся осені з земних терпких долонь...
(С) Леся Утриско (Воробець)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2020
автор: Леся Утриско