чорна спека


не  пам’ятаєш  власне  ім’я,
не  відрізняєш  шепіт  від  крику,
долу  повіки  /  вгору  змія,
поряд  двіник  звіроликий_
>
спороховіла  матриця  мрій_
вицвілі  слайди  з  в’їдливим  треком_
янголи  й  біси  роєм  на  рій
п’яні  від  чорної  спеки_
>
подиху  лоскіт  /  подиву  біль,
мозок  –  кисіль  /  очі  –  криниці_
попіл  дотичності  /  дим  таємниці,
рана  свідомості  /  спогаду  сіль_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2020
автор: Ки Ба 1