Вже лелеки збираються докупи,
Звеселяють нас клекотом гомінким.
Випробовують свою міць у луках,
Їх переліт додому буде важким.
Зачаровують своєю красою,
І полонять наші серця крадькома.
І проводять польоти над водою,
А в серці звучить мелодія сумна.
Вони не хочуть свій край полишати,
Летіть у незвідану, далеку даль.
Однак в дорогу треба вирушати,
Золотиста осінь скидає вуаль.
Вже сонце заплющує свої очі,
Грядут осінні, посірі холоди.
І морозними стають довгі ночі,
Зовсім поряд подих юної зими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2020
автор: Віктор Варварич