Учорашня роса
на щоці паперовій холоне.
Ебонітова ніч виповзає з вінтажних печер.
Ангел вищого рангу, мій сонячний дух-охоронець,
опускає свій жезл
на моє споночіле плече.
…зупиняється час.
Припиняють вібрацію звуки.
Не тотожність провин - від світів бунтівних втікачі.
На найтонших щаблях, у найглибших туманах розпуки -
шелест крил ірреальних
(флюїд на моєму плечі…)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2020
автор: гостя