Візьми мене за руку,
Уявного, відома річ,
І без шепоту без звуку
Я проведу тебе крізь ніч.
Одна не зможеш пройти тихо –
Тобі потрібна моя тінь.
Я відволічу на себе лихо
І всі кошмари сновидінь.
Нехай палахкотять пекельні танці,
Нехай лунає згубний спів –
Не відпускай мої уявні пальці,
Не говори важливих слів.
Я ніколи тебе не залишу,
Не дозволю зостатись одній,
Ані в глибинах сакральної тиші,
Ані в бурхливому хаосі мрій.
Просто візьми мене за руку,
Уявного, відома річ.
І без шепоту без звуку
Ми разом підемо крізь ніч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2020
автор: Анатоль Фомальгаут