Ти лети моя душенько в вічність
Там, де, спокій і щастя бува
Та залиш ти коханому ніжність
Я можливо не все віддала
Відпусти мене земле зелена
Що росою мене омива
В ту блакить, і нехай я шалена
Щасливішою ще не була
Я ніколи життя не побачу
Те, що там у низу, і лиш жаль...
Що тебе я навіки утрачу
І у тім вся нестерпна печаль
Я до тебе прийду в тиху ніч
Мені сни твої двері відчинять
Ми з тобою будем віч-на-віч
І нехай, нас попробують спинять
Ти коханим назавжди залишишся
Я тебе вже навіки люблю
І до щастя все більше наблизишся
Я усе за для цього зроблю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2020
автор: В.О Кароока