А серпень вже перегорта
Календаря деньки останні,
То ж скоро осінь золота
На нашому порозі стане.
Удень ще в сонячну ясну
У теплу купіль ми пірнаєм,
В холодну ввечері росу
Пожухлі трави поринають.
А ранки прохолодні теж
Зимною усмішкою сяють
І літо бабине пряде
Срібну вуаль, а чи серпанок.
Вода у річечці рябить
І хвиля щось собі співає
Та жовте листячко верби,
Немов би човники гойдає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський