Не згубити себе в шумі міста, у шелесті днів.
Не розтанути цукром у чашці чужого напою.
Не шукати сліпих, самовпевнених поводирів.
Частка Бога в мені, то ж завжди залишатись собою.
Відпустити все людство, - хай моляться власним Богам.
Ранком сонце зійдЕ, не важливо хто що робив ніччю.
Ми вдихаємо прану, правИй хто і той хто не прав.
Це одне головне. Сміх і гріх наші всі протиріччя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886791
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2020
автор: Пісаренчиха