Хтось не дожив... банально не дожив,
Щоб він замайорів над рідним містом
І, врешті, щоб правдивим справжнім змістом
Наповнив свято у період жнив.
Хтось все своє життя поклав за це,
Щоб прапор наш здіймався на флагштоки.
Хтось молоді лишив в Сибіру роки,
У зморшки вбравши руки і лице.
Він трепетом наповнює серця,
Бо символом є нашого народу.
Ми з ним одного племені і роду,
Спорідненість нам гріє душу ця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2020
автор: Патара