Нечасто їздив я на мерседесах,
Хоча-б пошарпаних, але то клас...
Прожив я просто, без делікатесів:
Все їв. Пив оковиту, а коли і квас ..
Не захотіла доля посміхатись,
Мочить або кидать людей не вмів;
То й не вдалось мені прорватись,
До когось мілійон мій полетів...
І зовсім щоб на дні не опинитися,
Бо за життя нічого-ж не зібрав,
Чимало довелось мені крутитися,
Допоки сили хоч якоїсь мав...
Тепер фінал. Усе лишаю,
На пенсію іду, відпочивати...
Хоч гірко наближатися до краю,
Та всі повинні шлях такий долати ...
(з російської) 15/8/2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886673
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2020
автор: Федір Трох