щороку
князь освячує землю.
він має владу високу й широку –
владу від кого? від наших богів.
хто він для людей? не відповідайте,
та шану йому відповідну складайте.
князь – це держава, держава – це князь.
що таке держава? звідки вона взялась?
держава – це організація суспільства.
нема організації – розвалюється все,
так само і в природі: коли немає сонця,
ніяка ластівка тобі весни не принесе.
ясно? шануй свого князя, не ремствуй.
ти ж знаєш: йому багато не треба:
трохи смушків, меду, сала й яєць,
і отримаєш вдесятеро. предки отримали з неба
колесо, плуга, підкову, шаблю –
все то золоте – і князя, щоб він
все розповів, що до чого. землю ти ореш чим?
отож-бо й воно. а зброю в руках тримав?
меча потрібно регулярно гострити,
князеві треба в усьому годити.
хто не вірить, буде покараний. ясно?
так треба для держави. так ось: як гострити зброю,
так само щороку треба освячувати
це все: і цю землю, що маєш від князя,
і річку, й діброву, й колодязі.
бо як не стане води в колодязі,
ходитиме дівка до річки,
а як не стане і в річці? – отож-бо й воно.
і худобу, і всіх цих курей та свиней –
все потрібно освячувати постійно. гадаєш, легко?
постійно в турботах, постійно в походах,
та ще й вороги не дрімають. сьогодні
ночуємо в тебе, а завтра – може, й війна.
шануй владу князя: вона не така страшна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2020
автор: Bohuta_Julian