Деспотична німецька кров батька отруювала
Все.
Що це означало?
Певно, бути улюбленою, та не
Любленою,
Очікувати ласки, мов бродячий пес.
Може, воно, саме воно,
Те, ach du
Змусило піти до газової
Камери буденності,
Продублювати тортури,
Накладаючи їх на свій символізм.
Кого легше народжувати?
Вірші чи дітей?
І ті, й другі рано чи пізно
Житимуть своїм життям.
Перші, мов послання у пляшці,
Припливуть до чийогось берега,
Заляжуть на дно чийогось серця.
Уже й не марно,
Уже добре воно.
З другими нічого не передбачиш,
Витерпиш огроми болю,
Щоб любити навічно.
Так, умирати - це також мистецтво.
Ти теж могла би воскресати,
Мов гілка вишні щовесни,
Але Лазар народився чоловіком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2020
автор: Олена Ганько