Цей Острів кохання й рибальська хатина,
Що по́серед ставу у центрі стоїть,
Приваблює всіх: і старого, й дитину,
Й відвідати місце чудове велить.
Рибальскька хатина сховалась в берізках
Й собі споглядає на хвилі води,
Що котяться плавно й вдаряються в бризках
Об камінь, принесений кимось сюди.
І кладочка тягнеться тут дерев`яна.
Та ні, це не кладка - скоріше, місток.
І часто рибалки, над плесом туманним,
Від вудки чатують малий поплавок.
Буває, що човен на острів прибуде,
І гамір туристів несеться кругом.
Чудові пейзажі – милуються люди,
І враження ширяться вже й за селом.
Світлини зробити спішать молодята.
На цім острівці вже й знімалось кіно.
Це - люба місцина дорослим й малятам
І стала відома не так вже й давно.
Цей витвір природи і рук небайдужих -
Перлина Солотвина, гордість села,
До себе зове і аж проситься дуже
Щоб згадка про неї в сердечках жила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2020
автор: Ольга Калина