А хто придумав те, що смерть з косою
Йде понад тином в чорному плащі?
Романтику – коханкою хмільною
Змиває смуток в теплому дощі.
Гордого воїна – мечем стрічає.
До мудрого – підлащиться ві сні.
І як авоську з горла витягає
Душу того, хто знищив свої дні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886521
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2020
автор: Пісаренчиха