Дрімали в ліжку дві чужих людини,
Одному стеля - небо, іншому тягар.
Їх зігрівали вже не Душі - спини,
І сон, як спільний ночі дар.
Одного рятувала склянка віскі,
А іншого безкрайній інтернет.
І до інтиму, нібито у війську,
Свій готував окремо кулемет.
Щоденник був у галочках барвистих
І ніби все нічого, до пуття,
І повна чаша, совість чиста,
От тільки " гірко" від буття.
Дрімали в ліжку дві чужих людини,
Сховавши мрії в забуття,
І сум, і почуття провини,
Що не таке хотів ЖИТТЯ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2020
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна