кілька фосфорних аур за чорним парканом,
під спідницю ялини сховалася тінь_
усвідомлену зміну свідомості стану
фотоспалахом ока зустрінь_
>
роздратована власним питанням істота
зазирає у прірви дзеркальних калюж,
накладаються шепоти / крики / частоти,
в’ється стежки наляканий вуж_
>
іграшкові / тотожні / німі перехожі,
зосереджені сови на всохлих гілках,
снів нудний серіал бачить”я” на сторожі
в притаманно блідих кольорах_
>
кілька фосфорних аур, хрести з виноградом,
хаотичні каскади нічийних думок
б’ються з гуркотом в спійману мить безпорадно
від провалля у безвість за крок_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2020
автор: Ки Ба 1