взимку

[i]мов  турки  галасливо-бородаті,
грозять  мені  мої  минулі  дні:
багато  їх,  страшних!  а  в  мене  в  хаті  –
нудьга  та  сум,  та  клопоти  земні;

а  тих  майбутніх,  мабуть,  не  лишилось.
якраз  до  того  й  гроші  всі  пропив;
душа  горить;  кохання  –  тільки  снилось,
і  не  смакує  вже  брехня  солодких  слів.[/i]

—  сидить  на  кухні,  наче  в  казематі,
схиливши  спроневірене  чоло,  –
 
[i]цей  день  згорів,  мов  тріска  у  багатті,
щоб  знов  справляла  ніч  якесь  таємне  зло!
о  сонцю!  ну,  а  ти  в  вершинній  благодаті
сяйнуло:  "молодець"  –  і  знову  десь  пішло[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2020
автор: frank