Як побачиш ти дівчину вперше, що скажеш?
Класні груди, а попка, а ніжки які.
Ну персик!
От би в ліжко лягти, форми ці обійнять,
І спразі своїй помогти.
Як побачиш ти хлопця уперше, що скажеш?
Оце біцепс, а тріцепс, а прес то який.
Як багатий ще – будеш ти мій!
Ах, ну невже, ви скажіть, лиш такі
Виникають дýмки у всіх?
Невже лише тіло стоїть перед вами,
Тіло для ваших утіх?
А душу знайти й милуватися нею?
І правда, хіба це діла…
А зблизитись серцем, почуття зрозуміти…
Дурня́, старомодність одна!
Невже подивитись не хочете в очі,
В кришталь цих прекрасних очей?
Усе нетілесне, усе, що духовне –
Нудно для вас, ненажер.
Але ж груди і м’язи – радість коротка.
Трохи часу, обридне – й забув.
А душа буде довго цвісти самоцвітом.
Ти ж цвістимеш із нею.
Й вернешся до неї,
Вернешся знову і знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2020
автор: Марія Єщенко