* * *
І Вам, і Господському святу,
і Успінському посту
в любові присвячується
(разом не вдавалось обняти)
На літургії
з вівтаря
старий священник
промовисто так поглядав
на мене —
я бачу Це?
щораз світлішає
його лице...
щораз світлішим
Це
пульсує — погляду кінцем
Й мене, причащеного,
як ішов — вітали
а я щоби не знали —
волів нагнутися
мені ввижалось
що помічали
у мене з серця з рота з вух
мов
випирало
й витикалось Це
І я безумний у наступну
мить
подумав би
що ці слова когось розсердять
усе що не із чуда — те згорить!
я не в тюрмі задля нещасних
та от — Фавор тече й стремить
та я, як люди, це не вважав би
Божим милосердям?..
19.08.2020, з причастям;
свято переображення Господа-людини у Вічне Світло,
в Сущого...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович