Не вбивства знаряддям, а органом праці, рука
Шляхом еволюції мало-помалу, та й стала...
І камінь взяла. А для чого взяла, не спитала.
І вийшло, щоб вбити того, в кого кістка тонка...
І палку взяла. Щось дістати...Ідея проста.
Але замахнулась, й по комусь ударила влучно...
Жага до насильства, виходить, була неминуча.
І їй підкоряються вік і освіта, і стать...
Звичайно, що більшість не буде бруднитись в крові.
Але її вигляд перві́сно притягує очі...
Та людство цю хижість в собі побороти не хоче,
Бо мертві цікаві, так сталося, більш, ніж живі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886330
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2020
автор: Анна Шульке