Поля зеленіють,буяють каштани,
Майдан веселиться, не знаю чому.
Тебе я запитую,чуєш,як в мами,
Скажи мені, ненько,що сталось,чому?
Підживляю тебе я любов’ю,країно,
А ти,чуєш,нудьгуєш,чому?
Не дозволю поставить тебе на коліно,
Не знаю,що сталось,не знаю,чому?
Посміхаються діти,народ веселиться,
А ти не така,хтось образив тебе.
Чому мені,мамо,чому так не спиться?
Чому ,запитаю сьогодні себе.
Ясні зорі сіяють,завтра сонечко встане,
Я плекатиму завжди любов'ю тебе.
За що тебе так,за що, мій Майдане,
Я знову кажу:,,Я піду на любе!''
День минає сьогодні,а там шістдесять,
Та посмішку хочеться бачить,країно,
Я молюся за те,нехай зорі горять
Над тобою завжди,Україно!
10.08.2020.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2020
автор: Володимир Олійник