Келих терпкого вина у бокалі на столі,
Я сиджу зовсім одна, сумні оченьки мої.
По щоці тече сльоза, розтривожились думки,
На траві блищить роса і кудись спішать хмарки.
Де ж ти любий забаривсь, запитань стільки в словах,
Дощ з землею поріднивсь, а тебе усе нема.
Пролилось вино на стіл і завмерла тишина,
Шкода, що немає крил, зустріч швидшою б була.
Опустила ніч вуаль, вітерець торкався струн,
Із плечей упала шаль, поселився в серці сум.
Може ранок звеселить, поцілунок свій пошле,
І настане щастя мить, як коханий обійме́.
Буде радість у очах і кудись піде журба,
Ще шампанське при свічах до самого вип'єм дна.
Захмелієм від вина, а ще більш від почуттів,
А сьогодні я одна у думках багато слів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)