Видніється цілюще джерело,
Його води здоров'ям налиті.
Любов візьме нас на своє крило,
І полине в небесні блакиті.
А струмок так весело гомонить,
І свій шлях у море прокладає.
Дрібними камінцями струменить,
Стихії неба, землі єднає.
Теплі дощі із неба воду ллють,
Щоб повноводною була ріка.
І вологою прокладають путь,
Та біжать до свого материка.
Ми вип'ємо води із джерела,
Маєм свою спрагу втамувати.
А доля нас біля нього звела,
Щоб зуміли її поєднати.
Безмежний океан в нас вирує,
Єднає наші душі навіки.
Двох закоханих вдало парує,
І так звабливо кличе до ріки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2020
автор: Віктор Варварич