Душа дрімає в срібнім коконі любові,
У дуже ніжних, філігранних почуттях,
І бачить сни, такі солодкі, кольорові,
В яких мандрує по незвіданих місцях.
Прекрасні крила на спині ростуть поволі,
Такі пухнасті і м'які, мов оксамит,
Співає серце в ритмі щастя колискові,
А ось і доля вже нанесла свій візит.
Прийшла година срібний кокон покидати,
Нитки тендітні розірвати без вагань,
І крила, виткані любов'ю, розгортати,
Щоб понесли до мрій зіркових і бажань.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2020
автор: Sukhovilova