Вчора, приблизно в цей час помер Яцик. ; ( Мій коханий котик...
Ще з ранку, коли я прокинувся і не встаючи з ліжка, відкрив нетбук, щоб зробити публікацію - "АНАГРАММАНИЯ-740", він підійшов до мене і ліг, поклавши голівку мені на плече, а правою лапкою обійняв мою праву руку. Так нас дружина і сфотографувала... Ще й досі, коли пишу цей текст - ледве стримую емоціїї. Просто він для нас був повноцінним членом родини.
23 липня 2005 року його мама розбудила мене до світанку на пологи. Яцик був одним з трьох братиків, яких я на долоні переніс в облаштовану картонну коробку. Це було не вдома. Через півтора місяця я забрав Яцика в свою холостяцьку квартиру на Оболоні (житловий масив у Києві). Про наше щасливе життя писати - дуже багато тексту буде. Лише пару слів про "подвиг" мого котика. Коли йому було 2 роки, він захотів політати... ну і вистрибнув з балкона (11 поверх). Тоді я зробив все можливе щоб він вижив. В 2008 році я переїхав до майбутньої дружини у Біличі (це також в Києві)... разом з Яциком, а через рік я одружився. З такої нагоди Яцик вирішив повторити свій подвиг. Цього разу він відбувся леким переляком, оскільки ми живемо на першому поверсі. Щоб багато не писати, скажу про головне. Дружина прийняла мого улюбленця - як рідного синочка (Дорослий син давно живе окремо з власною родиною), а коли вже так склалося що я одружився досить пізно з жінкою старшою за мене на три роки, та з цієї причини дітей в мене так і не було, Яцик нам таки був як коханий синочок. А як могло бути інакше, якщо він крім того що був лагідним, - ніколи не лазив по столам, навіть за смаколиками, якщо ходив по нашій постілі - ніколи не ступав на подушки. Про те що він у туалет ходив завжди тільки на свій лоток, можна було б і промовчати, якби не той факт що останні дні життя він майже не ходив, але щоб дійти до лотка він знаходив сили і ледве переставляючи лапки таки йшов, навіть за годину до смерті...
Вчора ми поховали нашу найріднішу істоту. Хай земля йому буде пухом...
P.S. Хто прочитав не тільки це, а хоча б одну, будь яку мою публікацію з циклу "ИГРА ФРАЗ" - той зрозуміє - чому я дав таке рідкісне ім'я своїй дитині... тобто моєму коханому котику...
***
.......Хотів розмістити це у щоденнику, але нажаль - він чомусь не працює.........
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885999
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2020
автор: C.GREY